November 3rd, 2014

дельф

Ссылки



1. Русские жертвы Эболы
2. Антидепрессанты и боль
3. Неоказание
4. выборы в Днепропетровске
5. плавучий госпиталь
6. Веселые картинки
7. «Vogue» 50-60-х
8. "Белла Чао"
9. веганы
10. В люди!
11. Лица эпохи
12. «О трансфертном ценообразовании»
13. гибель «Небесной сотни»
14. Как начиналась война в Алжире
15. Во власти рока




Да, и напоминаю, что, оставляя небольшой комментарий здесь, хотя бы в виде смайлика и указания что понравилось, а что нет, Вы доставляете мне радость. Спасибо.

На появлении ссылки

не смею настаивать, но считаю таковую, проявлением вежливости…нет, ну, правда, а то стараешься- стараешься…

Мой проект – «ВСЯКПРОСВЕТ», давайте
делиться умением жить -
http://dok-zlo.livejournal.com/378105.html - участвуйте!!!









Collapse )

Прошу также учесть, что лично я
далеко не всегда разделяю мнения,
высказанные в приведенных источниках.
То, что они попали в обзор, означает
одно: они мне были интересны, и всё...
Точно так же я вряд ли отвечаю за
какие-либо фактические (или иные)
неточности в этих источниках. Тем не
менее, если вы мне их укажете, буду
благодарен.
Buy for 200 tokens
Buy promo for minimal price.

Іменем любові, здавайтесь!



Він зустрічає її, вони перетинаються поглядами, між ними виникає шалена пристрасть, вона видається йому ідеальною, справа закінчується шлюбом. І ось вони мали б жити довго та щасливо, аж раптом виявляється, що вона зовсім не така, якою видавалася на початку – сперечається, відмовляється від сексу через головний біль, посміхається іншому… Його охоплює лють, він втрачає контроль, замахується і б’є її з усієї сили в обличчя. Потім ще і ще. Коли злість вщухає, він стає на коліна і зі сльозами на очах просить пробачення. До наступного разу. А наступного разу все ще гірше, і сили в руках додається… І ось одного дня побита, у синцях і саднах, вона хапає сумку і тікає від нього світ заочі. Але він не може жити без неї, він принижений і ще більш розлючений, тому готовий на все, аби знайти і повернути. І таки знаходить, повертає і знову знущається, і все ще любить. «Зрозумій, це ти мене довела» – говорить він їй.

Типовий сюжет рядового американського трилера, чи не так? Але нам з вами не треба ходити у Голівуд – ми самі герої цього фільму ось вже як десять років. Саме під час виборів 2004 року українець став розрізняти «своїх» і «данєцкіх». І не зважаючи на гасло «Схід і Захід разом!», яке вигукував селянин із Черкащини, бухгалтерка з Житомира чи власник МАфу із Києва на помаранчевому майдані, кожен із них підозрював: на Донбасі живуть чужаки, бо їхній менталітет дуже відмінний від менталітету українця – файного ґазди, сім’янина, людини віруючої, моральної, освіченої, європейця, одним словом. Донбасчанин – то геть інша справа: хата у нього не білена, діти босі, голодні, а сам він майже завжди алкоголік. А усі ті донецькі програмісти, викладачі, лікарі, інженери, які приїхали працювати до столиці, то лише приємні виключення, які ще раз підтверджують незмінне правило.

За останнє десятиліття кожен патріот засвоїв як два і два кілька важливих речей:Collapse )
время-назад

Куда не кинь - всюду клин (за кулисами медицины)....

В поликлиниках:
- сокращается время приема. Никаких федеральных нормативов больше не существует. Минздравовские рекомендации советских времен давно отправлены в топку "эффективными менеджерами". По приказам того же минздрава, время приема отдано на откуп главным врачам, которым главное, чтобы доктор принял как можно больше человек за смену. На совещаниях, когда речь идет о заработанных поликлиникой деньгах, требуют количества. Про качество приема - молчок.

- растет количество прикрепленного населения (в городе). Строятся новые дома, расширяются участки обслуживания. Нормативы минздрава - побоку, они носят рекомендательный характер. Рост количества населения - рост тарифа на медпомощь, рост финансирования. В сельской местности количество населения убывает - участки укрупняют. И в том, и в другом случае на одного доктора больных меньше не становится. А еще - население стареет..

- количество врачей неумолимо сокращается, что бы там не рапортовали в минздравах. Их блаблабла про зарплаты, что в этом, что в прошлом году, слушать медикам осточертело. На оставшихся падает еще больше работы. Последние 2 года смертность среди врачей достигла максимума, как в годы Великой Отечественной, только вместо пуль и мин - артериальная гипертензия, инфаркты и инсульты.
- в 10 раз за последние 15 лет выросло количество макулатуры, которую необходимо заполнить.Collapse )