dok_zlo (dok_zlo) wrote,
dok_zlo
dok_zlo

Пассионариям



Снаряд майнув високо у блакить,
Неначе дзвін ударила гармата
І вже за нескінченно довгу мить
Влетів він гостем у далеку хату



А там його чиясь зустріла мати
Це байдуже. Бо в тебе був наказ,
І ввечері ти будешь міцно спати
Бо це війна. І це не в перший раз.



Земля ця – наша! Треба воювати
За неї з тими, хто на ній живе
Тому щодня доводиться стріляти
В блакитне небо. Заспокой себе.



Казатимешь собі, що ти невинен
Що ти її не бачив і не знав
І звісно, це була лише людина.
А ти людиной бути перестав.



Андрей Манчук Серпень 2014


Tags: аты-баты, поэзия, руина
Subscribe
Buy for 200 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 28 comments